Наталія Валевська - ПРИЧАЛ

Я в тиші ловлю твоє дихання. Між нами,
Як світло вночі.
Без слів розуміє бажаннями.
І серце говорить: «Мовчи!
Торкнись мене ніжно, не
Поспішаючи.
Наче боїшся злякать».
Я в цих долонях жива і справжня.
Нічого не треба шукати.
Ти моя правда серед доріг, мій спокій,
Мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти мій єдиний причал.
Я вже не вірю в гучні обіцянки
І в казки, що тануть, як сніг.
Хоча мені важливі прості світанки,
Де ти поруч? І цього досить мені.
Ми не ідеальні, але справжні.
Без масок, без зайвих ролей,
Навіть в буднях таких звичайних.
Я бачу щодня любов між людей.
Ти моя правда серед доріг,
Мій спокій, мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти мій єдиний причал.
Це моя правда серед доріг.
Мій спокій і мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти мій єдиний причал.
Ти моя правда серед доріг, мій спокій,
Мій океан.
Я так боялась чужих берегів,
А ти мій єдиний причал.
Ти моя правда серед дорів, мій спокій,
Мій океан.
Я так боялась чужих берегів.
А ти мій єдиний причал.
Ти мій єдиний причал.